18 листопада 2023 року відбувся VIII Міжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс мистецтв «Лиманські зорі». Студентки ННІ БіЕМ, будучи учасницями Вокальної студії СумДУ, взяли участь у фестивалі-конкурсі з піснею «Ти дочекайся мене» та стали переможцями. У інтерв’ю вони діляться своїми враженнями, досвідом та особливостями підготовки до конкурсних виступів.
Знайомтесь, талановиті виконавиці ННІ БіЕМ:
Євгенія Ложечник, студентка спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»
Альона Колесник, студентка спеціальності «Банківська справа»
Віра Бардакова, студентка спеціальності «Фінанси, банкіська справа та страхування»
FM: Чи важко вам поєднувати навчання та позанавчальну діяльність?
Альона: Ні, не складно, оскільки заняття вокалом доповнюють навчання за спеціальністю.
Євгенія: Я навчаюсь на першому курсі, поки що не багато роботи, тому поки не важко. Для мене репетиції вокалу — це вид приємного і продуктивного відпочинку, тому навіть якщо я й сильно втомлена, то на репетиції все одно йду залюбки.
Віра: Найчастіше ні, але інколи коли дуже багато репетицій та завдань буває важкувато. Проте для мене це не викликає дуже багато труднощів в цьому поєднанні.
FM: З чого почався ваш шлях у вокалі?
Альона: Мій шлях розпочався з дитинства, оскільки я тривалий час ходила у музичну школу і саме там розкрила свої вокальні здібності.
Євгенія: Нещодавно задумалася, якою однією справою я можу займатися все життя і мені ніколи не набридне? Дійшла до висновку, що ця справа — вокал. З дитинства мені часто співала бабуся і, я вважаю, саме вона мені привила цю шалену любов до музики й до співу. У шкільні роки я вчилася в Сумській дитячій музичній школі №2, де мене й навчили академічному співу, за що я неймовірно вдячна своїй викладачці з вокалу. Зараз я зрозуміла, що не хочу кидати цю справу, тому пішла у Вокальну студію СумДУ.
Віра: Все почалося із захоплення музикою ще в дитсадку. З того часу музика супроводжує мене все життя і дає натхнення для нього.
FM: Як відбувалась підготовка до конкурсу?
Альона: Підготовка включала багато репетицій, тренувальних виконань конкурсної композиції.
Євгенія: Підготовка відбувалася просто і без зайвої метушні: ми усім колективом збиралися на репетиції, вчили пісню й з кожним разом доводили її звучання до ідеалу
Віра: Досить легко, зважаючи на те, що наш колектив вже досить зругтований, то наша підготовка проходила комфортно та продуктивно, що дало нам змогу отримати високі результати.
FM: Якими були ваші очікування та чи справдилися вони?
Альона: Очікувань не було, просто вирішила брати участь у конкурсі, оскільки хотілось спробувати свої сили.
Євгенія: Ну як кажуть, сподівайся на краще, а готуйся до гіршого. Я розуміла, що у нас прекрасний номер, який гідний першого місця, але залишалися деякі сумніви. Та мої найкращі сподівання все ж таки справдилися
Віра: Перед конкурсами та виступами я не ставлю собі якість очікування, бо під час виступу є досить багато факторів що не залежать від мене. Тому в цьому конкурсі я просто отримувала насолоду від колективного співу.
FM: Якими є ваші враження від конкурсу?
Альона: Враження від конкурсу позитивні.
Євгенія: Я задоволена, що мала змогу взяти участь в такому серйозному і престижному конкурсі. Це справді мотивує самовдосконалюватися та досягати ще більших висот.
Віра: Насправді, мої враження складно описати. Це щось схоже на поєднання хвилювання та насолоди.
FM: Ви виступали з піснею «Ти дочекайся мене». Чим вам подобається ваша конкурсна пісня?
Євгенія: Ми виступали з піснею «Ти дочекайся мене». Вона, як зізнання в справжньому коханні — про щирість почуттів, палку любов, про чекання зустрічі і відданість. Сенс цієї пісні є надзвичайно актуальним у наші воєнні часи та відгукується багатьом, я думаю.
Віра:. На вибір пісні впливав наш керівник та час підготовки. Особисто мені дуже подобається ця пісня, адже в неї закладено глибокий сенс, особливо у наші часи, коли люди чекають наших відважних захисників.
FM: Що допомагає вам почуватися впевнено під час таких виступів?
Альона: Моя впевненість залежить від ідеального знання пісні та бездоганного зовнішнього вигляду. Коли це є, то і я почуваюсь впевнено на сцені.
Євгенія: Не знаю, можливо усвідомлення того, що я роблю свою справу. Коли виходжу на сцену, то одразу відчуваю впевненість і насолоду, адже розумію, що зараз роблю те, що мені подобається, те, що мене надихає і мотивує.
Віра: Почуватися впевнено під час виступів мені допомагає гарна підготовка. Адже я знаю що я співаю і що це в мене виходить добре.
FM: Чи мали Ви страх сцени і якщо так, то як з ним справлялися?
Альона: Страху сцени не було, бо це далеко не перший виступ. Справлятися з ним, думаю, допомагає багато практики.
Євгенія: Кожен вихід на сцену — як перший: чим ближче до виступу, тим серце сильніше стукає. Але коли виходжу та починаю співати, то всі переживання й сумніви у недосконалості кудись зникають. У ту секунду я просто насолоджуюсь і віддаюсь моменту.
Віра: Я не пригадаю коли я боялася сцени, адже виступаю з дитинства і для мене знаходитися на сцені вже як звична справа. Проте сцена вимагає яскравості. Тому страх виходити зі своєї зони комфорту іноді присутній. Побороти цей страх я намагаюся відшліфованими репетиціями та роботою над емоціями.
FM: Чи могли б ви дати пораду тим студентам, які ще вагаються чи варто займатися вокалом?
Альона: Я вважаю, що варто спробувати: якщо подобається, то чому б і ні?
Євгенія: Я відповім коротко, але змістовно: не спробуєш — не дізнаєшся. В один день треба забути про всі страхи й спробувати те, що хочеться!
Віра: У житті я притримуюсь простого правила: «Спробуй і якщо не вийде — знайдеш інше заняття». Тож варто ризикнути та спробувати, можливо вам сподобається не лише заняття вокалом, а і наша дружня атмосфера!
Бажаємо Альоні, Вірі та Євгенії подальших творчих досягнень, натхнення на шляху мистецтва та яскравих сценічних моментів, а також нагадуємо всім нашим читачам, що творчість — цеп оклик душі, який не залежить від того, за якою спеціальністю ви навчаєтесь чи в якій професійній сфері ви бачите своє майбутнє. Якщо ви хочете щось спробувати, то пробуйте і ніколи не обмежуйте себе рамками буденності.
Спілкувалася студентка Храмова Карина
