Творчий БіЕМ

Сьогодні ви познайомитесь із чудовими дівчатами, які мають прекрасні голоси. Вони як учасники вокальної студії, сольно або у складі команди успішно представили СумДУ на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі вокального мистецтва «Пісня над Бугом», у якому взяли участь більше двох тисяч учасників з 18 областей України.

Знайомтесь, Катерина Славгородська – студентка ННІ БіЕМ спеціальності «Економіка» за спеціалізацією «Економічна кібернетика та бізнес аналітика», посіла I місце.  

Єлизавета Литюга  навчається за спеціальністю «Економічна кібернетика та бізнес аналітика» та посіла III місце.

А також, у міжнародному конкурсі музичного мистецтва «Київський колорит» у столиці України, студентки ННІ БіЕМ у складі студентського хору сучасної пісні представили дві вокальних композиції: «Біля тополі» та «Libertango», і за оцінками міжнародного журі, посіли ІІ місце у своїй категорії. Знайомтесь, Віра Бардакова студентка спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування» та Валерія Озерова навчається за спеціальністю «Туризм».

FB: Розкажіть більше про своє мистецтво. З чого почався шлях до співів?

Катерина: Займаюсь вокалом 12 років. Почалось все з музичної школи, але не з вокалу. Якось у групу продовженого дня в першому класі прийшла викладачка фортепіано з музичної школи і розповідала про навчання і набирала бажаючих, так я і потрапила туди. Зазвичай, у будь-якої спеціальності є година вокалу на тиждень ,от і у мене була. Я потрапила до неймовірного професіонала і гарної людини, йому я багато чим зобов’язана. Через 3 роки мук на відділі фортепіано я перевелась на академічний вокал і закінчила школу через 5 років. Також, ще навчаючись у музичній школі я випадково, але дуже доленосно потрапила в колектив «Авів» і досі там займаюсь.

Єлизавета: Мій перший сольний виступ відбувся, коли мені було  4 рочки на сцені ДК “Хімік”. З того дня спів – моя пристрасть, і я намагаюся, щоб вона перетворилася на мистецтво. Саме тому закінчила музичну школу з червоним дипломом, де навчалася академічному та джазовому вокалу 9 років.

Віра: Мій шлях до мистецтва почався ще в дитинстві, коли я відвідувала різні гуртки, такі як танцювальні, вокальні, музичні та інші. З того часу мене завжди оточувала музика. Але більш за все мене приваблювали пісні. Напевно, любов до пісень в мене виникла бабуся, коли співала мені їх. Пісні захоплювали мене і вже тоді я намагалася підспівувати. Вчитися співати було легко для мене, адже мої викладачі в один голос стверджували, що в мене є всі дані для цієї справи та я маю хист. Мій перший сольний виступ відбувся в 5 років і від того моменту я почала розуміти, що співи – це справа, якою я буду займатися дуже довго, тому що це приносить мені задоволення.

Валерія: Усе своє життя я завжди обожнювала не тільки слухати музику, а й співати. Вона придає мені сил. Але мій шлях не був таким блискучим, я не ходила до музикальної школи та не виступала на багатьох концертах. Іноді я співала у індивідуальних викладачів, але ніколи це не було стабільністю. Вступивши до СумДУ, зрозуміла, що не хочу покидати цю справу і маю потроху розвиватися в цій сфері.

FB: Як проходила підготовка до конкурсів?

Катерина: З сольною піснею проблем взагалі не було, звичайна конкурсна підготовка. Корегували інтонацію та додавали прийоми. А от ансамблеві, зокрема пісня Libertango, от там була купа проблем. Партії ми вчили дуже довго, але в кінці отримали прекрасний результат.

Єлизавета: все відбувалось спокійно і впевнено, адже у СумДУ працюють неймовірно віддані своїй справі люди, професіонали з величезної букви.

Віра: Підготовка до конкурсу проходила досить продуктивно. Ми з іншими учасниками регулярно збиралися в нашому улюбленому університеті на репетиції. Іноді в нас виникали деякі складнощі під час розучування пісень, подекуди складно було запам’ятати начебто легку партію. Але з часом та наполегливою роботою в нас вийшло вивчити гарні багатоголосні пісні. При цьому, на репетиціях завжди була дружня атмосфера, тому підготовка проходила в приємній компанії.

Валерія: Підготовка до конкурсу проходила цікаво, але вже за деякий час до зйомок всі потроху нервували, але то природньо. Все насамперед залежить від колективу.

FB: Що допомогло отримати високі досягнення у конкурсах?

Катерина: Талант і працьовитість.

Єлизавета: Є місце, де я відчуваю себе восьмою ноткою. Це культурно мистецький центр СумДУ. Ми разом з першого дня мого навчання в університеті. Тут працюють неймовірно віддані своїй справі люди, професіонали з величезної букви, саме такою людиною є мій улюблений художній керівник Ольга Олександрівна Бондаренко, талановитий педагог, з  невичерпними творчими ідеями та іскоркою у очах. Тож, всі мої творчі здобутки – це не лише моя заслуга, а і усієї команди КМС.

Віра: Я вважаю, що нам допомогла наша командна робота. Так як наш колектив складається з людей, які розуміють, як злагоджено співати разом. Також завдяки нашому керівнику, яка обрала для нас справді гарні пісні та гармонійно створила багатоголосся, в нас вийшло вразити суддів конкурсу своїм достойним виступом.

Валерія: Усі хто брав участь були наполегливими та вмотивованими, до того ж в нас є чудовий викладач, яка до кожної людини знаходить особистий підхід.

FB: Чи важко поєднувати навчання та позанавчальну діяльність?

Катерина: Взагалі не важко, бо це моє хобі без якого я не уявляю свого життя.

Єлизавета: Ні, не важко. Я отримую задоволення не лише від свого артистичного життя , але і від навчального процесу. Мені дуже подобається моя спеціальність, але коли я її обирала при вступі до університету навіть не уявляла, що навчатися буде настільки цікаво. Тож, навчання завжди в пріоритеті, а поєднувати його з втіленням творчих мрій  мені допомогає моє життєве кредо. Це правило 3Д:

* будь Динамічною

* прагни Досконалості

* не бійся Дивувати світ, і він приємно здивує тебе!

Віра: Для мене, як для людини, яка з дитинства займалася позанавчальною діяльністю, поєднувати навчання і репетиції у вокальній студії – не важко. Навпаки, ця діяльність дає мені сили для навчання та мотивує мене виконувати все вчасно. Таке поєднання вчить мене раціонально розподіляти час та дає наснагу для життя.

Валерія: Особливо мені-ні, бо я розумію, що можу й хочу більше, зайнятість придає мені впевненості та мотивації. Але коли є багато першочергових задач з навчання, стає трошечки складнувато.

FB: Що для вас означає пісня?

Катерина:  Для мене пісня – це щось особливе, рідне та гармонійне. Коли пов’язуєш своє життя з мистецтвом свідомо, важко його не любити.

Єлизавета: Кожна пісня – це історія, чуттєва або грайлива, для мене головне виконати її щиро,  побачити відгук в очах глядача…  сподіваюся, що з кожною піснею я роблю цей світ кращим.

Віра:  Пісня – це спосіб вираження емоцій. Адже коли ти співаєш, ти думаєш про суть пісні, про її задум та виражаєш це у емоціях та співі. Піснею можна заворожити, здивувати, порадувати, закохати, засмутити, подякувати та багато іншого. Пісня – це можливість розказати, що в тебе на душі.

Валерія: Пісня для мене це не просто слова та музичний супровід. Це емоції та думки, які автор закладає у цей вид мистецтва. Пісня повинна литися з душі і не важливо, якого вона характеру чи настрою.

FB: ТОП-3 рекомендації: як почувати себе впевненим на сцені.

Катерина: Найголовніше – це бути гарно підготованим, коли ти знаєш, що в тебе виспівана кожна нотка до ідеалу, ти будеш почувати себе впевнено. Звісно хвилювання буде, і це нормально, бо якщо людина не хвилюється перед виходом на сцену, то вона не має там бути вже ніколи. Друга порада – оберіть пісню, яка вам дійсно підходить , а не просто подобається. Коли ви та ваш голос в гармонії з піснею, ви почуваєтесь комфортно. Ну і остання порада – будьте собою, це дуже складно зробити, коли є образ і дуже часто він не співпадає з вашою особистістю, у такому випадку дивіться 2 пораду.

Єлизавета: Я завжди хочу подарувати глядачу приємні емоції, радість, прагну, щоб мій виступ був цікавим та запам’ятався.

• Тож, чим краще ви підготуєте виступ, тим впевненіше будите почуватися на сцені.
• Насолоджуйтесь тим, що ви робите на сцені, тоді ваша енергетика неодмінно зачепить глядача.
• Будьте собою, дозвольте собі самовиразитися, можливо дещо похуліганити, і сцена неодмінно полюбить вас.

Віра:  Існує безліч порад щодо того, як почуватися впевненіше на сцені, але є одна, яка  важливіша за всі. Для того, щоб відчувати себе впевненіше на сцені треба просто отримувати задоволення від того, що ти робиш, треба просто кайфувати та проживати свій виступ. Адже коли тобі подобається та справа, якою ти займаєшся, то і оточуючим буде подобатися. А це важливий закон сцени, коли ти даруєш глядачам емоції – вони до тебе повертають з більшою енергією. Тому моя порада: насолоджуйтеся тим, що ви демонструєте на сцені і ви відчуєте підтримку залу та будете почуватися впевненіше.

Валерія: Чесно кажучи, в мене завжди був страх сцени і з кожним таким маленьким виступом я розумію, що він програє мені. Але єдине, що я можу порадити: з самого початку запрограмуйте себе на позитивний лад. Не думайте, як погано ви можете виступити, а навпаки як гарно. Уявіть, які овації та схвалення ви отримаєте від публіки, якщо викладетеся на всі 100 та покажете свою пристрасть та впевненість. Знайте, люди приходять подивитися на цікавий виступ, і вони зовсім не знають як ви нервуєте, тому й приховайте це майстерно, потім після вдалого виступу тривога відійде і з кожним таким разом буде тільки легше.

Тож, ми у черговий раз переконуємось у неймовірній талановитості наших студентів. Вони запалюють нас енергією і сяють на сцені.  Сподіваємось, що їх вогник у середині буде палати ще сильніше, адже мистецтву немає меж.

студентка Тетяна Голик