Від місцевого самоврядування в міністри

Ми дуже пишаємося, що наші випускники стають успішними. Сьогодні ми вам розкажемо історію успіху Марини Попатенко, заступниці міністра молоді та спорту України. Такої сонячної людини, яка горить своєю справою, я не зустрічала ніколи. Добре, що молодь в таких надійних руках! 

FB: Розкажіть про ваш шлях після СумДУ.

Марина: Мій шлях становлення активної особистості з чіткою громадянською позицією стався ще в СумДУ. Під час навчання я познайомилася  з важливими для мене людьми, з якими я проходжу все своє життя. Ми справжня команда змінотворців в державі! (Посміхається)

А в далекому 2004 році ми змінювали наш університет, коли відстоювали його студентськими протестами та саме в цей час вчилися комунікуати з державою. Тоді ми стояли проти об’єднання університетів і наш університет залишився окремою юридичною особою, важливою одиницею науки. Це був мій перший досвід перемовин, дипломатії, комунікації з державою та знаходження консенсусу.

Згодом, в деканаті я побачила оголошення про стажування у Сумській обласній державній адміністрації. Мене воно зацікавило і я пішла на стажування. До нас на семінари приходив керівник управління молоді та спорту Віктор Бобиренко (на той час – прим. редактора), він розповів, як цікаво займатися молодіжною політикою, як важлива роль молоді в суспільному житті. Тому я обрала саме це управління базою стажування. Потім залишилася там працювати, стала спеціалістом цього управління.

В мене завжди було враження, що я дотична до чогось важливого: ми організовували наметові табори, байдаркові сплави, відкривали молодіжний центр. Саме цей центр я стала очолювати. Тоді я почала заглиблюватися в тему управління молодіжними центрами і в 2015 році поїхала на конференцію, присвячену цій темі. Відтоді ми почали співпрацювати з міністрерством, почали розробляти нормативно-правову базу роботи центрів. Заглибившись у роботу молодіжних центрів, я відвідувала їх по всьому світу. Мене дуже вразив молодіжний центр в Страсбурзі та Будапешті. І в мене з’явилася мрія: створити сучасний молодіжний центр в Україні (Посміхається).

Через чотири роки я отримала посаду керівника управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання в Київській області.  Це була абсолютна нова для мене область, нові виклики, нова команда. І саме тут збулася моя мрія – почалося будівництво великого молодіжного центру  з нуля. Тепер  в Україні  ми маємо молодіжний центр, побудований за рекомендаціями Ради Європи!

FB: Чим ви займаєтесь на посаді заступниці Міністра молоді та спорту?

Марина: Я дуже щаслива, що я працювала і в місцевому самоврядуанні, і на рівні області. Це дало мені чітке розуміння, чим повинні займатися державні органи. Ми розробляємо нормативну базу, формуємо політику та стратегії в сфері молодіжної політики. Зараз на погодженні знаходиться стратегія молодіжної політики, закон України «Про молодь»,  почали розробляти державну програму на наступні 5 років. Основними пріоритетами на наступні 5 років є: здоровий спосіб життя, розвиток власних компетенцій молоді,  розвиток молодіжних центрів  та їх працівників, підтримка молоді з тимчасово окупованих територій , удосконалення механізмів взаємодії з інститутами громадянського суспільства тощо.

FB: Яку роль зіграв в вашій професійній самореалізації університет?

Марина: Я зрозуміла,  що таке командна робота, як працювати з людьми, де потрібно настояти на своєму, а де вести перемовини.

FB: За якими крітеріями Ви обирали на який факультет вступити?

Марина: Я вступила в машинобудіний коледж після 9 класу. Нам викладали багато цікавих дисциплін: критичне мислення, менеджмент, економічну аналітику. І мене зацікавив саме менеджмент. І я про це не пожалкувала жодного дня.

FB: Які найбільш цікаві моменти були під час навчання?

Марина: Їх було дуже багато! (Сміється)  У нас була дуже активна та креативна група. Ми всі один одному допомагали, була така здорова конкуренція, всі хотіли вчитися та розуміти.

Кожного року в мене екзамени припадали на мій день народження. Перший такий екзамен був з «Мікроекономіки». Для нас цей предмет був дуже складний, я дуже до нього готувалася.  І я отримала «відмінно», хоча розуміла, що не знала цю дисципліну на п’ять. Ось такий подарунок!

FB: Розкажіть які предмети та викладачі вам особливо запам’яталися?

Марина:Я дуже любила вчитися. Я пам’ятаю професора Балацького. Це була дуже мудра та цікава людина! Я дуже щаслива, що була його студенткою.

Моя найулюбленіша викладачка – Ганна Швіндіна. В неї були дуже круті підходи , все опрацьовувалось на практиці. Я зрозуміла, що таке стилі управління , взаємодія з людьми, командна робота тощо . Ці знання я зараз використовую у своїй роботі.

FB: Які знання, отримані під час навчання, вам особливо допомагають в роботі?

Марина: Дуже допомагають знання з менеджменту та комунікативні навички. Моя дипломна робота була присвячена управлінню персоналом. Нещодавно я її гортала і подумала, скільки б ще інформації я могла додати зараз.

FB: Якими якостями повинен володіти заступник міністра?

Марина: В першу чергу, потрібно завжди залишатися людиною. Відкритою особистістю, яка прагне змін та готова працювати для людей і держави.

FB: Які Ваши плани на майбутнє?

Марина: Мені дуже хочеться втілити те, що я запланувала: розробити мережу обласних, регіональних та локальних  молодіжних центрів, щоб ці центри разом з університетами почали розробляти круті програми неформальної освіти для молоді та впроваджувати їх. Бо мені здається, що найголовніше вкладати в освіту, як формальну, так і не формальну.  Бо освіта –  це основа майбутнього. Ми повинні розвивати тих молодих людей, які будуть дотичні до створення політики через декілька  поколінь.

FB: Яке Ваше життєве кредо?

Марина: Їх декілька. Перше: «У Бога не має інших рук, крім твоїх».  Для того, щоб щось зробити в своєму житті потрібно багато працювати. 

Друге: «Все минає, але любов після всього зостається». Ці слова написав Григорій Сковорода і для мене це про те, що в житті тобою повинні рухати важливі цінності: гідність, любов до оточуючих, розуміння та повага.

FB: Що плануєте зробтити на новій посаді?

Марина:Я планую розвивати нормативну базу щодо розвитку молодіжних центів. Я дуже хочу, щоб програма «молодіжний працівник» була реалізована і ця  професія була введена. Він не є соціальним працівником, а є тією особою, що працює з молоддю і вміє її активізовувати та залучати до громадянського життя. Хочеться, щоб в Україні виробилась система взаємодії, довіри та порозуміння з інститутами громадського суспільства. Щоб вони розуміли відповідальність за ті проєкти  і діяльність, яку вони на себе беруть.  Тому що тільки взаємодія та партнерство призведе до успіху громадянського суспільства.

FB: Що Ви побажаєте та порадите студентам та майбутнім випускникам?

Марина: Не згайте час студентства! Максимально його використовуйте для отримання знань. Бо університет – це місце, в якому ти можеш вчитися і реалізовуватися.

Головний редактор Юлія Опанасюк