Наш Інститут пам’ятає своїх героїв, тому у 2017 році ми вирішили започаткувати рубрику «Герої не вмирають», в якій розповідаємо про наших студентів та випускників, які, ризикуючи своїм життям, захищали нашу Батьківщину. Сьогодні ви дізнаєтеся про Романа Атаманюка, випускника спеціальності «Фінанси».
Навчався Роман в математичному класі Олександрівської гімназії в місті Сумах, яку закінчив у 2007 році. Вступив до Сумського державного університету на факультет економіки та менеджменту, кафедра фінансів. У 2012 році захистив дипломну роботу на ступінь «магістр» англійською мовою. Був студентським активістом: організовував та брав участь у наукових, спортивних та громадських заходах. Будучи російськомовним, повністю перейшов на українську, навчаючись на першому курсі.
«Прямий, як рельса», «чесний, аж зуби зводить», суворий , але чуйний, відповідальний, аж за межу абсолютного, з надзвичайно загостреним почуттям справедливості і великим серцем. Коли він помічав «щось не те», від одного льодяного осудливого погляду «мурашки бігали» – саме так з гадують про Романа Атаманюка друзі. Після завершення навчання в університеті, переїхав до Києва, де працював за своєю спеціальністю – фінансовим аналітиком у службі фінансового планування та контролінгу фінансового департаменту корпорації «Артеріум».
Роман захоплювався грою в регбі . Був одним із засновників регбійного спорту в Сумах і його головним популяризатором. Професійно грав у складі київської команди РК «Ведмеді», коли проживав та працював у Києві.
Регбі
З 1- го класу займався бальними танцями, брав участь як в обласних, так і у всеураїнських змаганнях. Цікавився айкідо, шахами, прикладним мистецтвом та, навіть, писав вірші.
Заняття бальними
танцями
Окрему сторінку його життя займали громадські заходи. Активіст українського націоналістичного руху, член Студентського брацтва Сумщини та почесний член (посмертно) Молодіжного націоналістичного конгресу. Був вихованцем патріотичного наметового табору «Січ», потім — одним із головних організаторів та відповідальних за проведення на Сумщині дитячого наметово-патріотичного табору Молодіжного націоналістичного конгресу «Коловрат», на якому в 2012 і 2014 роках виконував роль бунчужного. Крім того, був співорганізатором теренової гри для молоді «Ревин Яр».
Брав участь у тереновій грі «Гурби-Антонівці». Роман один і з тих активістів, кого 10 грудня 2013 року затримала міліція під час зачистки барикад на Грушевського. Невдовзі його відпустили, але це ще більше підштовхнуло його до пошуків справедливості в країні. Входив до складу 14-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні Люди».
Роман Атаманюк у ролі чотового
команди «жовтих». Теренова гра
«Гурби-Антонівці 2013»
Наприкінці серпня 2014 року Роман став добровольцем батальйону «Айдар». За його словами, близько двох місяців перебував у м. Щастя, чекаючи на бойові дії. Прийнявши рішення змінити батальйон, опинився в «Донбасі» і пройшов навчання під Дніпропетровськом. Саме там він познайомився зі своїми майбутніми бойовими побратимами, з якими разом перейшов у 93-ю бригаду ЗСУ, був у 6-й роті стрільцем. Після бою під Донецьким аеропортом, його роту передислокували у с. Водяне. 28 травня 2015 року поблизу Донецького аеропорту, у селищі Опитному, почався мінний обстріл. І хоч Роман не повинен був перебувати на позиції, він пішов замість хлопця, який не міг їхати на вогневі. В окоп потрапила міна, від якої Роман загинув. Його напарник залишився живим, оскільки Роман взяв удар на себе.
Київ
Кілька сотень людей зібралось, аби провести його в останню путь. Роман похований на Алеї Слави у Сумах, Центральне кладовище.
13 серпня 2015 року Указом Президента №473/2015 « За особисту мужність і професіоналізм, проявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Роман Атаманюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Рішенням Сумської міської ради йому присвоєно
звання «Почесний громадянин міста Суми». Розпорядженням міського голови м. Сум від 19.02.2016 р. № 43-Р «Про перейменування топонімів
м. Сум» вулицю 40 років Жовтня перейменовано на вулицю Романа Атаманюка.
Якщо Ви відвідаєте пам’ятник “Загиблому студенту – воїну” біля бібліотеки СумДУ, то побачите образ Романа. Бо він був героєм, яким пишаються не тільки місто Суми, а і вся Україна.
За матеріалами Валентина Бондаренка
http://mnk2017.tilda.ws/atamanyuk